БУЛІНГ

  • Законодавство України щодо протидії булінгу
  • Булінг як явище
  • Виявлення булінгу
  • Кібербулінг
  • Інфографіка UNICEF Ukraine
  • Поради психолога
  • Друковані матеріали
  • Мобінг
  • Відеоматеріали


ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»

18 грудня 2018 року було прийнято Закон України №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» (набрання чинності 19.01.2019), яким закріплено поняття булінгу (цькування) та встановлено адміністративну відповідальність за його вчинення.

Підставою для ухвалення закону стала поширеність випадків булінгу серед здобувачів освіти. Так, за даними досліджень UNICEF Ukraine 67% здобувачів освіти стикалися з булінгом у закладах освіти в тих чи інших проявах.

Перші кроки в правильному напрямку… В Україні почали карати за булінг. Звісно, зараз країна лише на початку шляху. Всі: і поліція, і педагоги, і здобувачі освіти, і батьки лише вчаться реагувати на проблему, але перші вироки суду та перші штрафи вже є.

Далі, головне, не забувати – жоден закон, жодна поліція не захистить жертву тиску, якщо оточуючі будуть байдужими. І справа тут не в звітності і, навіть, не кількості проведеної роз"яснювальної роботи. Справа в безпосередній реакції свідків булінгу. Словом, нічого нового – бути громадянином, це особиста відповідальність кожного. Тоді і закони працюватимуть.

Так ось, за булінг та цькування у закладі освіти покарають гривнею та працею: що потрібно знати про новий закон?

Якщо розглядати це явище з правової точки зору, необхідно відмітити, що в даному випадку порушується ціла низка законодавчих актів щодо захисту прав дитини.

Головний міжнародний документ у цій сфері є Конвенція ООН з прав дитини, яка проголошує, що усі діти від народження рівні та мають право на безпечні та сприятливі умови життя.

Конституція України проголошує, що найвищою соціальною цінністю є людина, її життя і здоров"я, честь і гідність, недоторканність та безпека. Крім того, Основний Закон встановлює, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

Цивільний та Сімейний кодекси України також є важливою складовою національного законодавства щодо захисту прав дитини.

Закон України «Про охорону дитинства» прямо передбачає захист дитини від усіх форм насильства.

Міжнародним і національним законодавством визначено що дитина – це особа, яка не досягла 18 років.

Як відомо, за порушення вимог законодавства, особи, що його порушили, несуть відповідальність.

У випадку булінгу за кривдника, якому не ще не виповнилося 14 років, усю відповідальність несуть батьки. Вони повинні відшкодувати шкоду (як матеріальну, так і моральну), яку завдала їхня дитина іншому здобувачу освіти.

Якщо дитина, віком від 14 до 18 років має майно або доходи, достатні для відшкодування завданих збитків, вона робить це самостійно, якщо ні – то відповідають батьки. До того ж, батьків може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання обов’язків щодо виховання дітей.

Крім того, дитину з 16 років можна притягнути як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності, в залежності від тяжкості та наслідків вчиненого діяння.

Проте, Кримінальний кодекс встановлює перелік правопорушень, за які дитину можна притягнути до відповідальності з 14 років – умисне вбивство, нанесення тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, зґвалтування, крадіжку, умисне знищення майна, хуліганство та деякі інші тяжкі злочини.

Важливо! Щойно дитина переступає поріг закладу освіти, відповідальність за неї несуть педагоги та адміністрація цього закладу. Це прямо передбачено Законом України «Про освіту», згідно якому педагогічні працівники зобов’язані захищати здобувачів освіти від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою. Тож, педагога, який знехтував своїми обов’язками та правами дитини, можна також притягнути до відповідальності.


Булінг (цькування)
– це діяння (дія або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Як виявити, чи є Ваша дитина жертвою цькувань, і що робити? Відповіді на ці запитання можна отримати безкоштовно за номером 116 000. Гаряча лінія з питань протидії булінгу працює для батьків.

В Україні працює «гаряча лінія», куди можуть зателефонувати здобувачі освіти, розповісти про свої проблеми, отримати підтримку, допомогу та консультацію.

Національна дитяча «гаряча лінія» працює за безкоштовним номером0 800 500 225 (зі стаціонарного телефону) і безкоштовним коротким номером 116 111 (мобільних).

Шановні учасники освітнього процесу ДНЗ «РВПУ РС і торгівлі», ви можете звернутися по допомогу в разі потрапляння у ситуацію булінгу до будь-якого майстра в/н чи викладача, до практичного психолога, заступників директора чи директора училища.

Пам’ятайте: якщо у вас виникла якась неприємна ситуація, не мовчіть! Звертайся по допомогу, вам обов’язково допоможуть!

Булінг – тривожна тенденція, особливо для сучасного учнівського та молодіжного середовища. Дані матеріали (Курсу Рrometeus «Протидія та попередження булінгу (цькування) в закладах освіти») допоможуть розкрити основні поняття про булінг та дати відповіді на найпоширеніші запитання.

Док.: Word

Матеріали курсу Рrometeus «Протидія та попередження булінгу (цькування) в закладах освіти». Авторський колектив: Найдьонова Л.А., Букіна Ю.О., Григоровська Л.В., Дятел Н.Л.

Діагностика булінгу (цькування) – це непросте завдання, але вона дає змогу вчасно виявити та припинити це явище.

Діагностика буває:

− індивідуальною, коли необхідно зробити висновок про окремого здобувача освіти та визначити, яку допомогу йому надати (реабілітаційну або корекційну);

− груповою, коли необхідно оцінити ситуацію в певній групі (мікрогрупі) чи в закладі освіти в цілому (макрогрупі), оскільки булінг (цькування) – це групове явище, якому протидіяти потрібно системно.

Також діагностика може бути разовою або проводитися в процесі моніторингу, тобто повторюватися періодично, що дає можливість відслідкувати зміни, оцінити ефективність застосованих заходів. Підбір діагностичних методів, зрозуміло, залежатиме і від віку здобувачів освіти.

Індивідуальна діагностика розпочинається із спостереження та виявлення специфічних ознак, які можуть свідчити про наявність булінгу (цькування) по відношенню до здобувача освіти або коли учень є кривдником (булером).

При наявності таких ознак, варто припустити, що булінг (цькування) може відбуватися, хоча ніхто про це не повідомляв. Не зайвим буде приділити особливу увагу таким здобувачам освіти та продовжувати пильно спостерігати виявлені ознаки в динаміці. Також особливо ретельно слід спостерігати за здобувачами освіти, які відмінні від решти за будь-якою ознакою (це можуть бути фізична сила/слабкість, особливості зовнішнього вигляду, матеріальна забезпеченість, інтереси і уподобання дитини, відмінні цінності, соціоекономічний статус, релігійні або політичні переконання у родинах дітей, які входять у суперечність один з одним); нових учнів, які з’являються в групі.

ЧИННИКИ, ЯКІ ПРОВОКУЮТЬ БУЛІНГ (ЦЬКУВАННЯ)

Виокремлюють чинники, які провокують булінг (цькування). Більшість з них можуть однаково впливати на ймовірність того, стане учень кривдником або жертвою.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ. ОЗНАКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ): НА ЩО ТРЕБА ЗВЕРНУТИ УВАГУ

Особливо важливими ознаками для виявлення булінгу (цькування) є зміни поведінки та емоційного стану здобувача освіти, які можна помітити тільки при постійному спостереженні. Для цього в нагоді може стати пам’ятка для педагога, класного керівника про тривожні ознаки, які спостерігаються.

Для індивідуальної діагностики важливо застосовувати також додаткові спеціальні діагностичні методики, які допоможуть виявити ті ознаки, які не проявляються при спостереженні.

З"ЯСУВАННЯ ОБСТАВИН ВИПАДКУ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)

Що потрібно враховувати під час з"ясування обставин випадку булінгу (цькування), щоб не припуститися помилок та не погіршити ситуацію? Про особливості з"ясування обставин випадку варто знати всім працівникам закладу освіти. Це ретельний збір даних про те, що відбувається або відбувалося.

Для цього, перш за все, варто:

● з"ясувати, хто є сторонами булінгу (кривдником, потерпілим, можливими свідками або підбурювачами);

● опитати їх, а також батьків, педагогів та інших причетних осіб, зафіксувати свідчення;

● звернутись до служби у справах дітей для з"ясування сімейних обставин кривдника та потерпілого;

● визначити наявність аудіо або відеофіксації, пошкодження речей тощо.


Термін «кібербулінг» походить від англійського слова сyberbullying, що означає умисне цькування щодо визначеної особи у кіберпростірі, як правило, протягом тривалого періоду часу.

Матеріали курсу Рrometeus «Протидія та попередження
булінгу (цькування) в закладах освіти».
Автор: Тілікіна Н.В.

З розвитком сучасних електронних технологій насильницькі дії (передусім прояви психологічного, сексуального насильства) при булінгу (цькуванні) часто вчиняються за допомогою електронних засобів комунікації, що має назву – кібербулінг, який може проявлятись у різному вигляді:

  • перепалки, або флеймінг – обмін короткими гнівними репліками в чатах, форумах, дискусійних групах тощо;
  • нападки – повторювані образливі СМС-повідомлення, меседжі, постійні дзвінки тощо. Наприклад: 16-річний хлопець вимушений був стати заручником у власному домі та доведений до суїцидальних спроб внаслідок кібербулінгу, який розпочався через його незгоду із групою хлопців у закладі освіти. Булінг включав: нічні дзвінки-жарти, поширення чуток в чатах, образливі текстові повідомлення.
  • обмовляння – це розповсюдження принизливої неправдивої інформації через текстові повідомлення, фото, відео з використанням засобів електронного зв’язку. Наприклад: хтось розміщує в соціальних мережах наступний текст: «Петро повний невдаха. Чому хтось взагалі з ним спілкується?! Він же гей!».
  • самозванство або перевтілення в певну особу, використовуючи її акаунт в соціальних мережах, блогах, пошті, системі миттєвих повідомлень тощо. Наприклад: дівчина поділилася зі своєю подругою паролем від свого облікового запису в соціальній мережі. Подруга періодично використовувала цей пароль для входу в акаунт та переглядала її особисті повідомлення. Одного разу дівчина під виглядом своєї подруги переслала неприємні повідомлення багатьом її друзям.
  • ошуканство або видурювання конфіденційної інформації (текстів, фото, відео) та її передача в Інтернеті або поштою тим, кому вона не призначалась;
  • сталкінг або кіберпереслідування – це дії з прихованого вистежування, зазвичай зроблені нишком, анонімно, з метою нанесення психологічної або фізичної шкоди;
  • знімання на відео реальних нападів з метою їх поширення в інтернет мережі або хепіслеппінг;
  • використання інтернет-спілкування для подальшого вчинення дитиною певних дій, зокрема використання її у сексуальних цілях (кібергрумінг) або доведення до самогубства («спільноти смерті»).

Постійно з’являються нові прояви кібербулінгу, що потребує особливої уваги до інтернет безпеки підлітків з боку дорослих, формування навичок безпечної поведінки здобувачів освіти в мережі, особливо, якщо інтернет мережа використовується в закладі освіти під час навчання.

Автор: Найдьонова Л.А.

У зв’язку з постійним розвитком технологій в кіберпросторі з’являються все нові загрози, які потребують реагування. Буває, що такі загрози набувають загальнодержавного, або навіть світового масштабів та дуже швидко розповсюджуються. Наприклад, як це було з вірусними відео, які передавалися учнями з мобільного на мобільний. Буває, що медіа не обдумано розпалюють ажіотаж навколо кібернебезпек, через що протягом кількох днів тисячі дітей долучаються до шкідливих ресурсів заради цікавості.

Освітянам та батькам необхідно спільно працювати, обмінюватися інформацію як про нові загрози в Інтернеті, так і про спеціальні способи протидії. Українська асоціація медіапсихологів та медіапедагогів об’єднує учасників всеукраїнського експерименту з упровадження медіаосвіти. Долучитись до її роботи можна в групі Facebook «Розвиток медіапсихології та медіаосвіти в Україні».


Організація UNICEF Ukraine опублікувала цікаву інфографіку щодо того, чи присутній в освітньому середовищі України булінг чи кібербулінг (цькування в онлайн-просторі).

Багато учнів соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінґу.

Так, за результатами останніх ґрунтовних досліджень, кількість випадків булінгу зменшується: 39% у 2019 році в порівнянні з 57% у 2006-му.

Відомо, що майже кожен другий учень закладів професійно-технічної освіти так чи інакше був залучений до булінгу.

Рівень достатку родини не завжди впливає на те, чи будуть цькувати дитину або чи буде вона агресором. Зокрема, 50% жертв булінгу спостеріагється з родин із низьким чи дуже низьким достатком, проте 37% – із родин із високим достатком.

Булінг – це цькування в освітньому середовищі, що супроводжується систематичними переслідуванням з образами, упередженим ставленням. Зазвичай булінг поширений серед здобувачів освіти, рідше зустрічається цькування учнів педагогами, ще рідше – цькування вчителя здобувачів освіти.

ЩО ТАКЕ МОБІНГ І ЯК ЙОГО УНИКНУТИ: ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ.

>

Вас часто і, на вашу думку, безпідставно критикують, ігнорують ваші успіхи, перебільшують прорахунки? Вам здається, що ставлення до вас з боку колег та керівництва є упередженим? Ви часто отримуєте від співробітників необхідну інформацію в останній момент або тоді, коли вона вже неактуальна? Ви відчуваєте себе в ізоляції? Ви є об’єктом пліток, насмішок та образ? Що відбувається?

Ймовірно, ви – жертва мобінгу! Що робити і як не стати мовчазним співучасником цькування?

Мо́бінг (знущання, від англ. mob — юрба) — систематичне цькування, психологічний терор, форми зниження авторитету, форма психологічного тиску у вигляді цькування співробітника у колективі, зазвичай з метою його звільнення.

Переслідувати можна по-різному — нині зафіксовано аж 45 варіантів: наклепи, ізоляція в спілкуванні, глузування, контроль за кожним кроком, постійні сварки та причіпки тощо. Хтось ганьбить колегу в соцмережах, хтось шле анонімки до вищих органів. Трійка найпоширеніших методів: плітки, ігнорування, замовчування важливої ділової інформації. Загальне в цьому одне — жертву переслідує група людей.

Здається, хто ж із педагогів, представників цієї гуманної професії, об’єднається заради такого лиходійства? Але в житті все виглядає інакше. Переслідувачі часто вважають себе постраждалими, мішень цькування — людиною, яка підриває репутацію закладу освіти або розвалює колектив, а свої методи — нешкідливими (наприклад, глузування — просто гумор, ізоляція — людина сама винна, що з нею не спілкуються, тощо).

ЧОМУ ВИНИКАЄ МОБІНГ?

Причини можуть бути різними.

• Ви – новий член колективу. Щойно прийшли на роботу та відчуваєте, що тут вам, м’яко кажучи, не раді.

• Можливо, через те, що ви зайняли місце іншої людини, яку любили в колективі й не хотіли її звільнення. У такому випадку негатив від ситуації, що склалася, автоматично переноситься на вас, хоча жодної вашої провини тут немає.

• Або через те, що колеги відчувають ваш потенціал та не хочуть вашого просування по кар’єрних сходах. Хтось хотів обійняти посаду, що дісталася вам, і тепер намагається усіляко довести вашу неспроможність.

• Чи ви не приймаєте правила, встановлені в колективі, й таким чином одразу провокуєте бажання вас позбутися та інше.

Може бути і таке, що ви давно працюєте в колективі та раптом почали відчувати себе небажаною персоною? Чому? Можливо, керівник хоче, щоб ви звільнилися. І мобінг – це спосіб, який дозволить, не застосовуючи офіційних заходів, змусити працівника піти. Ймовірно і те, що ви перешкоджаєте чийомусь кар’єрному зростанню. Або ви – неординарна особистість, яка своєю зовнішністю чи поведінкою дратує оточуючих, що не готові прийняти того, хто відрізняється від них.

Проте завжди слід пам’ятати, що ми власними вчинками можемо провокувати неприйняття. Не так часто жертвою мобінгу стає привітна та доброзичлива людина.

ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНИЙ МОБІНГ?

Ізоляція й цькування призводять до психосоматичних хвороб. Мігрені, розлади сну, підвищення або зниження артеріального тиску, загострення хронічних захворювань, синдром хронічної втоми, панічні атаки, зниження концентрації уваги, депресія — наслідки для жертви. У деяких жінок переживання аналогічні переживанням жертв домашнього насильства. Мобінг може стати причиною появи невпевненості в собі, вразливості, падіння самооцінки тощо. І навіть після того, як людина змінить місце роботи, згадка про те, що відбулося, буде впродовж багатьох років позначатися на її самопочутті та самооцінці.

Від мобінгу страждає і сам колектив. Продуктивність праці знижується через те, що працівники не контактують і, відповідно, не можуть повноцінно обмінюватися інформацією та ідеями. Вони часто витрачають час та сили на конфлікти, а не на виконання роботи. Тому знижується і результативність роботи.

Але й активні переслідувачі так само втрачають здоров’я — нелегко постійно бути в напруженні.

Б’є це і по учнях. У гіршому випадку їх втягують у конфлікт, у кращому — вони просто здогадуються про його наявність. Та й сил у педагогів, охоплених пристрастями, на них залишається значно менше.

ЯК УНИКНУТИ МОБІНГУ?

• Шукайте порозуміння та зближення з колегами, але переведіть його на рівень обміну приємностями (разом пийте чай).

• Не демонструйте роздратування. Не будьте різкими.

• Шукайте спільні нейтральні теми для розмов (про погоду, про природу, про літературу). Але не захоплюйтеся розповідями про особисте життя та критикою начальства.

• Вітайте колег зі святами. Беріть участь у спільних заходах. Спільні позитивні емоції не дають сприймати вас як «чужорідне тіло».

• Не будьте переносником чуток та пліток. Не беріть участі в обговоренні вчинків інших.

• Поважайте навіть недоброзичливців та вимагайте поваги до себе.

• Намагайтеся не порівнювати себе з іншими. Крім особистого розчарування, це може призвести ще й до появи претензій (часто невиправданих) до колег.

• Якщо ви — новачок, не протиставляйте себе колективу. У чужий монастир зі своїм уставом не ходять. Навіть якщо чимало не подобається, спочатку станьте своїм, а вже потім критикуйте.

• Не вдавайтеся до критики без вагомих підстав.

ЩО РОБИТИ ЖЕРТВІ ЦЬКУВАННЯ?

• Не поспішайте звільнятися.

• Ігноруйте, якщо вас «розводять на реакцію». Нехай ухилення стане свідомим вибором, а не мовчазною поразкою. Без психологічного ефекту бажання цькувати вас пропаде.

• За мобінгом є прихований конфлікт. Зрозумійте та озвучте його, але нікого не звинувачуйте. Спонукайте колег відверто висловити свої цілі. Дайте зрозуміти, чого хочете досягти. Запропонуйте компромісне рішення.

• Спробуйте знайти позитивні риси в людей, з якими працюєте.

• Не варто дивитися на блага, які дістаються «своїм», або нападати на них за це, намагатися зайняти їх місце. Якщо плануєте залишатися, вдовольніться тим, що маєте. На підлесниках роботу не збудувати — потрібні професіонали.

• Якщо справа у тому, що керівник хоче вас позбутися, відстоюйте свої права – вимагайте службової перевірки, пояснень, офіційно висловлених претензій.

• Знизьте авторитет атакуючих у власних очах. Знайдіть союзника. Зверніться до тих, хто займає вичікувальну позицію, щоб разом вирішити конфлікт.

• Не майте справи з групою, давайте відсіч наодинці. Це доведе, що ви — не жертва. Віч-на-віч розкажіть про почуття, але не намагайтеся розжалобити. Дехто не розуміє, як їх жарти та плітки «за компанію» завдають болю. Змусьте відчути особистий внесок.

• Намагайтесь відстоювати свою позицію. Відповідайте на зауваження. Аргументовано пояснюйте свої вчинки.

• Не дозволяйте принижувати себе. Не дозволяйте диктувати, хто ви є, підвищуйте самооцінку, не закривайтеся.

• Виведіть власну свідомість на поле радощів вдома (заспокійлива та мелодійна музика, хобі, спілкування з рідними та друзями, використання їхнього досвіду для вирішення власних проблем).

• Зверніться за допомогою до психолога чи юриста.

• Якщо можливості знайти компроміс вичерпані, якомога швидше звільніться. Жодна робота, якою б цікавою та престижною вона не була, не варта життя та психічного здоров’я.

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ
Завантаження ...

Телефон довіри

Мій храм науки!

Моя Alma - Mater!
Плин часу вже збіг.
Кладу своє серце
На теплий поріг.

Мій храме науки,
Де квітла надія,
Де праця кипіла
І доля раділа.

І учень майстерно
Долав перешкоди:
Слабкий фахівець
І понині не в моді.

Училище наше –
криниця добра,
Духовності сила
Й проміння науки.

Крокуй у майбутнє
Міцною ходою,
Моя Alma – Mater,
Ми завжди з тобою!

М.С. Присяжнюк