Історія училища

Історія училища багатогранна та цікава. У ній переплелись, ніби два кольори, життєві шляхи двох різних закладів:   ПТУ №9 (радіотехнічного) та ПТУ №15 (торгово-кулінарного).


Після визволення Рівного 2 лютого 1944 р., на попелищах ще десь вируючої війни, розпочала свою роботу школа торгово-кулінарного учнівства: 65 учнів та 6 педагогів на чолі з директором – Тихоневичем Федором Митрофановичем.


5 вересня 1966 р., наказом обласного управління торгівлі, торгово-кулінарна школа була реорганізована в професійне торгово-кулінарне училище, директором якого став Юсін Георгій Тимофійович.


У 1981р. професійне торгово-кулінарне училище, наказом Міністерства торгівлі УРСР (наказ №246 від 22.07.1981р.), було перейменоване в Рівненське професійно-технічне училище управління торгівлі виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів, а в 1986 році-в ПТУ №15.

У 1985 р. народжується новий заклад – СПТУ–9. Він створений з метою забезпечення підготовки кваліфікованих робітників для Рівненського радіотехнічного заводу. Це перше училище радіотехнічного профілю, яке було відкрите в Рівненській області, заклад нового напрямку, який згодом став одним з найпопулярніших на теренах регіону. Директором його був призначений Рудик Віктор Леонідович.


У 1997 р. два Рівненські училища - СПТУ–9 та ПТУ–15 були об’єднані в одне ПТУ–9 м. Рівне, яке в 2002 р. було реорганізоване в Рівненський торгово-професійний ліцей (наказ Міністерства освіти України від 01.10.2002р. №535).


У 2013 році заклад отримує статус ВПУ - ДНЗ "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі", ліцензія: серія АЕ № 458106 від 04.04.2014р.


Училище здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів на основі повної загальної середньої освіти, перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників і незайнятого населення за направленнями обласного центру зайнятості.

Завантаження ...
1984р. Початок будівництва




Директор ліцею Рудик В.Л. отримує ключі від головного інженера радіозаводу

Мій храм науки!

Моя Alma - Mater!
Плин часу вже збіг.
Кладу своє серце
На теплий поріг.

Мій храме науки,
Де квітла надія,
Де праця кипіла
І доля раділа.

І учень майстерно
Долав перешкоди:
Слабкий фахівець
І понині не в моді.

Училище наше –
криниця добра,
Духовності сила
Й проміння науки.

Крокуй у майбутнє
Міцною ходою,
Моя Alma – Mater,
Ми завжди з тобою!

М.С. Присяжнюк